Як новий «Металіст» доводив CAS, що не він, а «Металіст 1925» ближчий до старого
Суд радше погодився, але вердикту по «1925» не виносив.
Tribuna.com отримала доступ до повного тексту рішення Спортивного арбітражного суду в Лозанні у справі Давида Каяду Діаша проти нового «Металіста».
Ця справа нещодавно набула розголосу – через інформацію коментатора Віталія Волочая про те, що у ній «Металіст» доводив (і довів!), що «Металіст 1925» може також вважатися правонаступником «Металіста» Курченка.
Тепер же юристи «Металіста» Asters разом з Kellerhals Carrard оголосили про успішне оскарження рішення ФІФА щодо питання правонаступництва:
Ми ж вибрали з нього найголовніше – як «Металіст» використав у своєму захисті «Металіст 1925».
«Металіст 1925» – один з аргументів «Металіста» і згадувався в рішенні CAS
Суть справи – Давид Каяду домагається виплати «Металістом» грошей, які йому заборгував старий «Металіст». В її межах ФІФА визнав першоліговий клуб правонаступником старого, отже, і зобовʼязаним погасити борг – харківʼяни це оскаржували.
Серед положень, які оскаржував «Металіст», було і те, що він є спортивним правонаступником старого клубу. Аргументи юристів харківського клубу щодо цього – справа «Парми» (у ній CAS не визнав «Парму-1913» спортивним правонаступником старої попри використання її історії), відсутність зловживань (обставини зникнення старого клубу не повʼязані з виникненням нового), відсутність набуття новим «Металістом» у власність майна старого клубу, його ліцензії та прав на компенсації за виховання футболістів (в тому числі Мудрика), різна юридична форма клубу, різні власники на момент зникнення старого і виникнення нового клубів, відсутність переходів гравців старого клубу в новий.
Та існування «Металіста 1925» – на його прикладі юристи «Металіста» пояснювали, що він більше відповідає критеріям спортивного правонаступництва старого «Металіста»:
• «Металіст 1925» було засновано одразу після зникнення старого «Металіста» і він використовував ту ж інфраструктуру;
• назва «Металіста 1925» відсилає до року заснування старого клубу;
• «Металіст 1925» від заснування мав той же офіс, що і старий клуб;
• логотипи «Металіста 1925» мають багато подібних елементів до одного зі старих логотипів «Металіста», зокрема, форма букви «М»;
• щонайменше 14 гравців старого «Металіста» приєдналися до «Металіста 1925» майже одразу.
З цього «Металіст» не розуміє, чому Каяду не позивався до «Металіста 1925» – оскільки той «чітко має більше подібного з початковим боржником, якщо порівняти з ймовірним клубом-правонаступником».
Адвокати Каяду у відповідь доводили звʼязки старого і нового клубів через особи Євгена Краснікова та Олександра Ярославського, сайти (на початку відроджений «Металіст» використовував сайт metalist.ua), соцмережі, процедуру набуття новим «Металістом» назви та логотипу, стрімке входження «Метала» у професійні змагання та намір керівництва «Металіста» «відродити» старий.
І пояснили щодо «Металіста 1925» – гравці не могли перейти зі старого «Металіста» в новий через малий проміжок часу (і взагалі, це логічно, що юні футболісти пішли в клуб у тому ж місті, де був зниклий), окрім того, стадіон – єдиний в місті, назва, лого і кольори вказують, що «Металіст 1925» хотів створити незалежний від старого клуб.
«Щодо назви, «Металіст» – це вшанування працівників сталевої промисловості у Харкові, тоді як рік 1925, згідно з офіційним сайтом «Металіста 1925», репрезентує «дату, коли в радянській Україні чемпіонат почав проводитися за участю футбольних клубів, а не збірних міст», – йдеться в аргументах адвокатів Каяду.
Суд погодився з аргументами «Металіста» щодо «Металіста 1925» – але наголосив, що не виносить рішення щодо останнього
Суд у частині розгляду пункту щодо «Металіста 1925» одразу ж наголосив, що не виносить жодних рішень по цьому клубу – щонайменше тому, що у «Металіста 1925» не було можливості надати аргументи на свій захист у процесі.
Але аргументи «Металіста» дослідив – і з більшістю погодився:
• часовий звʼязок «Металіста 1925» із старим «Металістом» сильніший, ніж у нового «Металіста»;
• «Металіст 1925» відсилає до року заснування старого клубу;
• і «Металіст», і «Металіст 1925» грають матчі на стадіоні старого «Металіста»;
• і «Металіст», і «Металіст 1925» використовують синьо-жовті кольори;
• емблеми «Металіста 1925» справді мають подібності на одну зі старих емблем «Металіста».
Також у рішенні відзначили, що «Металіст 1925» набув певні відмінні риси від старого клубу, але й визнали перехід 14 гравців старого «Металіста» в «Металіст 1925» релевантним до справи, оскільки до нового «Металіста» з гравців старого невдовзі після його заснування ніхто не доєднався.
Судді визнали, що існування «Металіста 1925» з такими характеристиками «ставить під значний сумнів» спортивне правонаступництво старого і нового «Металістів».
У підсумку, суд вирішив, що «Металіст» не є спортивним правонаступником старого клубу:
«Суд вважає найсильнішим вказівником проти спортивного правонаступництва період у 5 з половиною років між розпадом [старого «Металіста»] та моментом, коли [новий «Металіст»] набув певні чіткі риси [старого «Металіста»] у середині 2021 року. Суд вважає, що це настільки довгий період, що більше неможливо розумно стверджувати, що має місце спортивне правонаступництво, особливо у комплексі з іншими елементами, як факт, що [новий «Металіст»] розпочав змагання на найнижчому третьому професійному рівні, тобто в Другій лізі, тоді як [старий «Металіст»] востаннє грав на найвищому професійному рівні, тобто в Премʼєр-лізі.
Суд також вважає разючим те, що часовий звʼязок між розпадом [старого «Металіста»] та заснуванням «Металіста 1925» є набагато сильнішим. Дійсно, останній був заснований у серпні 2016 року, тобто через кілька місяців після виходу [старого «Металіста»] з УАФ у квітні 2016 року. Суд не має мандату на встановлення, чи є «Металіст 1925» спортивним правонаступником [старого «Металіста»], але суд вважає, що існування «Металіста 1925» не грає на користь визнання [нового «Металіста»] спортивним правонаступником [старого «Металіста»]».
«Металіст» у суді було не впізнати – публічно він активно доводив, що і є тим самим «Металістом»
Головне питання цієї справи – не стільки в «Металісті 1925», довкола чого й сталася суперечка клубу та Волочая, скільки в несподівано зміненій позиції нового «Металіста».
Йому вдалося довести в суді, що він не є правонаступником старого (чи, скоріше, адвокатам Каяду не вдалося довести протилежне) попри:
• безпосередньо логотип і назву клубу, ідентичні старим;
• численні заяви про відродження «Металіста», як-от:
- Олександр Ярославський: «Дорогі друзі! Як я і обіцяв, ми відроджуємо наш улюблений «Металіст» з усією можливою та неможливою швидкістю. Спочатку повернули свою символіку, а сьогодні, за рішенням виконкому УАФ, — і історична назва клубу»;
- Кадім Гарріс на старому офіційному сайті клубу (на момент розгляду справи він вже не існував): «Дуже круто, що президент Олександр Ярославський відродив «Металіст» і для мене велика честь бути тут. Ми детально переговорили і разом із моїм агентом Андрієм Білейчуком ухвалили рішення, що для мене це класний виклик»;
- міський голова Харкова Ігор Терехов (суд визнав його заяви «напряму не повʼязаними з клубом»): «Харків повертає собі «Металіст». Домовилися з Олександром Ярославським разом відродити легендарну команду, яка свого часу дійшла до другого місця чемпіонату».
• Сайт «Металіста» – відроджений «Металіст» використовував те ж доменне імʼя metalist.ua, що і старий клуб (це видно по веб-архіву). У суді клуб сказав, що свій сайт зареєстрували лише у 2021-му, адвокати Каяду цьому не заперечували – лише вказували на «ідентичний» вміст.
***
Олександр Ярославський у 2021-му також говорив про «фейкові» «Металісти», недвозначно натякаючи на «1925»:
«Який «Металіст» справжній, а який підробка, фейк, покаже рахунок на табло. Але це справа майбутнього. Поки ми працюємо, нас ніхто не зупинить і перемога буде за нами, за Харковом та харків'янами».
Отже, тепер все це означає, що саме новий «Металіст» – це підробка і фейк?
Фото: fcmetalist
